Людство з роками розумнішає?
Група європейських вчених наводить різні теорії, що пояснюють, чому відбувається зниження рівня інтелекту. Але основний чинник один, кажуть вони: вся справа в тому, що інтелектуали менше схильні до продовження роду.
Численні соціологічні дослідження, що проводилися в останнє сторіччя, підтверджують істину, яку видно неозброєним оком, каже ді Сальво.
Протягом століть цей фактор має найважливіші наслідки для загального інтелектуального фону планети. Інтелектуали здійснюють менший внесок у кожне наступне покоління, ніж інші члени суспільства. Як наслідок, кожне наступне покоління виявляється тупішим за попереднє.
Дослідження Вудлі і його колег наробило багато галасу у світовій пресі.
Європейські вчені виступили в ролі викривачів міфів. У першу чергу, їхні дані спростовують класичну теорію "ефекту Флінна", згідно з якою рівень інтелекту на планеті з часом постійно зростає.
Свято інтелекту
Джеймс Флінн, американець за походженням, який давно живе в Новій Зеландії, не є ані психологом, ані медиком. Він політолог, який у середині 1980-х, проаналізувавши безліч тестів IQ, що проводилися в різний час в різних країнах, дійшов висновку про те, що людство поступово розумнішає.
Приступаючи до своїх досліджень, Флінн навіть не думав, що стане першовідкривачем тенденції розумового зростання людства. Його первинним завданням була лише перевірка тези про те, що нормальним значенням IQ є показник 100 балів (плюс-мінус кілька пунктів). Однак, опрацювавши величезні масиви даних (мова йшла про тести мільйонів жителів кількох десятків країн), Флінн несподівано відкрив, що середній рівень IQ зростає на три пункти кожні десять років (іншими словами, на десять пунктів для кожного наступного покоління).
Після промислової революції стався колосальний стрибок у розвитку технологій, якими люди користуються в повсякденному житті, а також у рівні освіти.
І справа тут не в тому, що люди минулого були тупішими. Не можна прямо порівнювати розум сучасної людини з інтелектом предків, каже ді Сальво. Це не просто порівняння одних яблук з іншими, це порівняння між собою яблук, які росли в різних кліматичних зонах і на різному ґрунті.
Прибиті комп'ютером
Здавалося б, "ефект Флінна" повинен перекреслювати будь-які дані досліджень в галузі швидкості реакції, а отже, і теорія про те, що людство тупіє, не є аргументованою.
Однак багато вчених упевнені, що це не так. І справа тут не в методиці вимірювання IQ, яка і справді є більш багатоплановою оцінкою інтелектуальних здібностей, ніж швидкість реакції. Справа в тому, що отримані Флінном результати в останні роки все частіше ставлять під сумнів роботи вчених з різних країн.
Так, Йон Мартін Сундет з Університету в Осло проаналізував результати тестів IQ призовників у збройні сили Норвегії за період понад 50 років. Отримані результати здатні збити прихильників "ефекту Флінна" з пантелику, адже Сундет встановив, що швидкий приріст показників (на рівні трьох пунктів за десять років, як у роботах Флінна) був зафіксований лише в 1950-1960-х роках. У наступні десятиліття темпи приросту стали сповільнюватися. У середині 1990-х приріст взагалі припинився.
Навіть більше, Сундет зазначає, що за деякими показниками (наприклад арифметичними навичками) навіть спостерігається повільне, але неухильне зниження.
Данський колега Сундета, Томас Тісдейл з Копенгагенського університету, провів аналогічне дослідження на основі результатів тестування датських призовників (це означає цілковите охоплення чоловічого населення країни, у якій військова повинність є загальною). Тісдейл також відзначає зростання показників IQ в середині минулого сторіччя. І його повне припинення в 1990-х. "Ефект Флінна" начебто впирається в певну стелю", – наголошує вчений.
Британський психолог Майкл Шайєр з Лондонського університету дійшов аналогічних висновків на основі аналізу тестів учнів британських середніх шкіл у період 1970-2000 років.
