Німий, як риба
Німий, як риба, кажемо ми, а чи справді це так?
Навпаки, рибам властива добре розвинена акустична система, що забезпечує можливість передачі інформації. Акустичному зв’язку сприяють умови поширення звуку у воді.
Звуки риб різноманітні за походженням. Звуки виникають під час руху риб. Вони зумовлені гідродинамічним шумам і тертям зчленувань кістяка.
Звуки можуть бути пов’язані з газовим обміном. Риби регулюють тиск усередині плавального міхура і кишечника, виштовхуючи повітря з плавального міхура в кишечник або з кишечника через рот і анальний отвір. Звук, що виникає, нагадує тоненький писк. Таке пищання чули від коропа, сома, вусаня, в’юна, вугра та інші.
Ще в часи Арістотеля було відомо, що риби видають різні звуки. Люди можуть чути звуки, що видаються деякими рибами, навіть без всяких приладів. Леонардо да Вінчі пропонував слухати «підводні голоси», приклавши вухо до вертикально опущеного у воду весла. Такий же метод винайшли і до цих пір використовують рибаки побережжя Західної Африки.
Риби чудово чують за допомогою вух, розташованих усередині голови, поряд з мозком. Друга слухова система риб — це органи бічної лінії тіла, що проходять вздовж, з обох боків. Бічна лінія краще уловлює низькі звуки, внутрішнє вухо — високі. Риби чують лише близько 25 відсотків звуків, які видає людина, 20 відсотків пташиних «розмов» і майже не сприймають ультразвукові сигнали дельфінів. Але вони можуть сповна оцінити хоровий спів своїх найближчих сусідів — жаб.
